
Мучеників Памфіла, пресвітера, Валента (Уалента), диякона, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Ілії, Даниїла, Єремії, Ісаї (307–309). Мучеників персидських у Мартирополі (IV). Преподобного Маруфа, єпископа Месопотамського (422)...
18 березня розпочинається Великий піст. Його почнемо, пройшовши спочатку особливі три тижні й чотири неділі.
25 лютого, у неділю про митаря і фарисея, на Літургії у Євангелії згадується притча, в якій Господь закликає до смирення (Лк. 18:10–14). Від цього дня і до 5-ї неділі Чотиридесятниці на воскресній Вечірні додається зворушливий піснеспів «Покаяння відкрий мені двері…». Після цієї неділі в середу і п’ятницю посту нема.
3 березня – неділя про блудного сина. У цій притчі йдеться про велике Боже милосердя до всіх нас грішних (Лк. 15:11–32). На воскресній Утрені додається псалом 136 «На ріках вавилонських», який також співатимуть у два наступних недільних дні. В середу і п’ятницю – звичайний піст.
9 березня – М’ясопусна поминальна субота, коли згадуються всі одвіку спочилі, а 10-го – неділя м’ясопусна, про Страшний суд. Євангельське читання – про Страшний суд і другий прихід Спасителя (Мф. 25:31–46). Згідно з церковним уставом, ця неділя є останнім днем споживання м’ясного до Великодня. Подальші дні – тиждень сирний (масляний): у середу й п’ятницю не звершується Божественна літургія у зв’язку з початком постових обмежень, але можна споживати всі страви, крім м’ясних; із середи на часах починають читати великопісну молитву преподобного Єфрема Сиріна. Цю седмицю слід присвятити осмисленню майбутнього посту, визначенню його завдань для себе цього року, підготовці до Прощеної неділі, душекорисному спілкуванню з ближніми.
17 березня – неділя сиропусна, прощена, заговини на піст. Напередодні Чотиридесятниці згадується вигнання Адама із Раю (Мф. 6:14–21). Цього дня після Вечірні, на якій, власне, й починається Великий піст, проводять так званий чин прощення.
Свята чотиридесятниця готує християн до гідної зустрічі торжества Воскресіння Господнього, яке припадає цьогоріч на 5 травня. Її встановлено на честь сорокаденного посту Спасителя, а Страсну седмицю – на згадку останніх днів земного життя, страждань, смерті й погребіння Христа.