Митрополит Луцький і Волинський зустрівся з журналістами «Конкурента TV». У програмі «Теревені про Луцьк» ішлося про Великдень у часі війни, настрої у війську та суспільстві, українські традиції, релігію та віру.
Владика порадив полюбити Україну та військовослужбовців, які її захищають, щоб не втомлюватися від війни. Архієрей висловив здивування: одні обкрадають армію, а інші всіма силами допомагають захисникам. Тож таке протиставлення пріоритетів свідчить про те, що українське суспільство ще не готове до переможного закінчення війни.
«Крові вже достатньо пролилося. Сьогодні треба задумуватися і припиняти цю кров. Я не бачу ще „швидкого одужання“. Хочеш змінити світ – змінися сам. Хочеш когось спасти – спасися сам і біля тебе спасуться тисячі».
Високопреосвященний розповів і про великодній кошик, і про те, яким є справжній пасхальний хліб.
«Люди жили і до Різдва Христового… Формувався якийсь етнокультурний прошарок традицій і в дохристиянські часи на наших теренах… Та ж трипільська культура, дохристиянська. Тому багато традицій уже існувало, коли прийшла віра Христова, і ми її приймали не лише хрещенням киян, було ще й хрещення лучан. Набагато старіше, бо Кирило та Мефодій проповідували тут ще до хрещення Києва». (Моравська єпархія, якою опікувалися ці святі, простягалася до річки Стир. – Прим. ред.) Тож коли з’явилися християнські свята, їх пробували зміщувати, а від язичницьких – відмовлятися.
«Звичний для нас великодній кошик – це не про християнські традиції, а швидше – данина дохристиянському періоду». Владика Михаїл наголосив, що справжнім великоднім хлібом є пасхальний агнець – просфора, на якій звершується Богослужіння. «Мінімум це кладеться оцей хліб, будь-які м’ясні продукти, ложать хрін, масло, яйця, вино приносять. Питають, чи можна? Можна все, що тобі смакує. Більше продукти, які тримаються купи, не холодець, який перевернеться…».
У 45-хвилинній розмові митрополит розповів про значення понять Батьківщина та любов, поділився песимістичними прогнозами для держави та дав поради, як не допустити такого розвитку подій.
