У день благовірних князів страстотерпців Бориса та Гліба митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну Літургію у храмі цього села Горохівського деканату (Луцький р-н) з нагоди празника.
Разом із високопреосвященним молилися: декан Сенкевичівського округу протоієрей Богдан Яким, настоятель парафії протоієрей Михайло Стрільчук, інше духовенство.
Учасники свята вшанували мироточиві ікони. Нагадаємо, відколи розпочалася повномасштабна агресія московитів, а в храмі взялися посилено молитися за Україну, сталося диво – замироточили п’ять ікон і хрест! Спочатку запашний струмочок тік від образу Зіслання Святого Духа. Надалі дивовижне явище поширилося на ікони «Тайна вечеря», Почаївської Божої Матері, а також старе хресне знамення. До церкви, довідавшись про диво, потягнулися прочани. Цей знак Божий не припиняється, як і паломництво сюди.
Отець Михайло розповідав, що за ці роки деякі образи призупиняли мироточити, але щоб усі одночасно – ні. Ікона Зіслання і Тайна вечеря менше, а от Почаївська та хрест дуже щедро виточують миро – так сильно, що лише за одну службу можна зібрати 200 грамів. Його у незначній кількості зливають у маленькі капсули з оливковою олією, керуючись принципом, що навіть крапля освячує ціле море. Помітили, що святині мироточать сильніше саме тоді, коли лунає молитва за українських воїнів.
З нагоди храмового свята керуючий єпархією виголосив вітальне слово. Архієрейськими благословенними грамотами нагороджено доброчинців і активних парафіян.
Храм на честь Бориса і Гліба, одних із перших давньоруських святих, зведено у Шклині десять років тому. Раніше тут стояла церква, яку споруджено у 1864 році (теж Борисо-Глібська, але престольний празник у селі – на Покрову, бо, ймовірно, ще давніший храм був Покровським). «За совєтів» святиню переробили в музей атеїзму. 2012-го вона зазнала перебудови. Коли врешті храм було повернуто православним, будівля виявилася непридатною через ветхість. А в 2019-му ця парафія вийшла з московського патріархату, влившись у лоно Православної Церкви України.
