
Великомученика Мини Фригійського, воїна (304). Мученика Вiктора i мучениці Стефаниди (ІІ). Мученика Вiкентiя Сарагоського, диякона (304). Преподобного Феодора Студита, сповідника (826). Мученика Стефана Дечанського (бл. 1336, Серб.)...
Митрополит Луцький і Волинський взяв участь у богослужіннях із нагоди престольного празника та 10-річчя львівського храму Ікони Божої Матері «Всецариця».
За повідомленням сайта gradleva.in.ua, високопреосвященний долучився до Божественної Літургії, яку очолив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій у цій церкві.
Разом із численним духовенством молилися, зокрема, настоятель парафії та секретар Львівського єпархіального управління протоієрей Володимир Бачинський, настоятель Ісихастирію Святих Архангелів Священної Пантократорської Кафісми Фалакру, що на Святій Горі Афон, ієромонах Паїсій.
Митрополит Михаїл привітав о. Володимира зі святом і подарував образ Волинської Богоматері.
Божий дім, який називають Львівським Афоном, збудований у 2014 році без жодного цвяха на місці колишньої каплиці. Тут зберігається близько 30 частинок мощей святих.
Ікона «Всецариця» (грец. Παναγία Παντάνασσα, Панта́наса) написана в ХVІІ ст. Оригінал знаходиться у монастирі Ватопед на Афоні (Греція). Її передав своїм учням відомий старець Йосиф Ісихаст. Збереглася його розповідь про цей образ.
Одного разу до святині підійшов юнак і щось довго бурмотів. Аж раптом обличчя Богородиці осяялось і невидима сила кинула його на землю. Коли хлопець прийшов до тями, то зі страхом побіг сповідатися, розповівши душпастирю, що займався магією і прийшов до ікони, аби перевірити свою силу. Але після того, що трапилося, молодик покаявся, зцілив свої душевні недуги та залишився на Афоні.
Уперше проявивши чудесну силу проти чарівництва, «Всецариця» показала і благодать зцілення хворих на рак – страшну недугу сучасного людства. Адже поширення захоплень чаклунством, окультизмом можна порівняти з ураженням людського організму злоякісною пухлиною.
Тож не дивно, що відтоді по всьому світу перед цією іконою прагнуть помолитися насамперед ті вірні, які слабіють на цю та інші недуги.