Історію втраченої церкви Архістратига Михаїла розповіла історик Оксана Штанько на «Волинських новинах» (volynnews.com).
Першу згадку про святиню віднайдено в актовій документації Луцького гродського суду за 1583 р. Михайлівський храм розташовувався в давньому Заглушецькому передмісті. Точне місце визначити важко, зазначила на запит інформаційної служби єпархії завідувач науково-експозиційного відділу музейного простору «Окольний замок» О. Штанько. «Церква була десь на нинішній вулиці Лесі Українки. А от де саме – невідомо. Найімовірніше, це десь між військовим госпіталем та медичним інститутом», – вважає науковець.
Після Берестейської унії 1596 р. храмом заволоділи греко-католики. Це викликало обурення у православного люду. Міщани разом із бурмистром Матвієм Демковичем на знак протесту забрали з церкви значну частину книг і начиння.
У 30-х рр. ХVII ст. Свято-Михайлівську церкву повернули православним. Однак уже у 1718-му її передано римсько-католицькому ордену тринітаріїв, ченці якого саме тоді прибули до Луцька. Вони розпочали будівництво нового храмово-монастирського комплексу. Михайлівську церкву було розібрано.
Цікаво, що на початку ХVII ст. зображення архістратига Михаїла, ймовірно, було на печатці лави – судової колегії луцького магістрату. На відбитку можна впізнати архангела, який стоїть навколішки з хрестом у руці.
