Суботи другого, третього і четвертого тижнів Великого посту – поминальні (15, 22 і 29 березня).
Молитва за спочилих – це молитва любові та єдності. За вченням апостола Павла, якщо людина не матиме любові, то і зміст посту втратить значення. Тому Церква запрошує на загальне моління за померлих. Великий піст – це час посиленої молитви за всіх людей. Субота, в біблійному розумінні, «день спокою», тому ми молимося за своїх близьких, що перебувають «в оселях праведних».
Згадування спочилих у ці суботи пов’язано з тим, що в будні Великого посту Літургія Йоана Золотоустого чи Василія Великого не звершується, а тільки Літургія Ранішосвячених Дарів, на якій не приноситься безкровна Жертва, а отже неможливо звершити Євхаристію в пам’ять про померлих.
За словами святителя Феофана Затворника, «ті, котрі відійшли, вони живі, але іншим життям, перебувають у спілкуванні між собою… і до нас приходять слухати, як ми молимося за них, а вони моляться за нас».
Тож цього дня варто помолитись, подати записку з іменами спочилих, поставити свічку як знамення нашої полум’яної віри; можна принести продукти, що не псуватимуться протягом трьох тижнів, та провідати могили. Пом’янути цього дня спочилих ми повинні з особливим трепетом, любов’ю та благоговінням. Головне, щоб наша молитва була щирою, від серця.
Усі події 15, 22 і 29 березня за єпархіальним календарем – ось тут.
