Великдень є головною подією року, символом вічного життя, перемогою над смертю й очищенням від гріхів. Торжество встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа – центру всієї біблійної історії та фундаменту всього християнського вчення.
Старозавітна Пасха, як і нинішнє юдейське свято Песах, відзначалося в пам'ять виходу євреїв із Єгипту, тобто визволення їх від рабства. Новозавітна Пасха – це пам'ять про воскресіння Ісуса Христа.
Після суботи, вночі, на третій день по Своїх стражданнях і смерті, Христос воскрес із мертвих. Він вийшов із гробу, не відваливши каменя, не порушивши синедріонової печатки на ньому, і був невидимий для варти. Від цієї миті воїни самі не знали, що охороняли порожній склеп. Раптом стався землетрус; із неба зійшов Ангел Господній. Він одвалив камінь від дверей гробу. Воїнів, що стояли на варті, пройняв трепет, від страху вони розбіглися.
Цього дня удосвіта Марія Магдалина, Марія Якова, Іванна, Соломія та інші жінки, узявши приготоване запашне миро, пішли до гробу Христа, щоб за звичаєм помазати Його тіло. Марія Магдалина, випередивши решту жінок-мироносиць, перша прийшла до гробівця, побачила, що камінь відвалено, й закликала апостолів Петра й Івана. Коли вони увійшли в печеру, то не знайшли там тіла Ісуса. Але побачили Ангела в білому одязі, що сидів праворуч від місця, де був покладений Господь; їх охопив жах. Ангел сказав їм: «Не лякайтесь. Ісуса шукаєте, Назарянина розп'ятого. Він воскрес. Його немає тут. Ось місце, де було покладено Його. Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові (який своїм зреченням наче відпав од них), що Він зустріне вас у Галілеї. Там ви Його побачите, як Він сказав вам».
Як правило, православні й римо-католики відзначають Великдень у різний час. Це пов'язано з тим, що православні стосовно перехідних свят живуть за юліанським календарем, а римо-католики – за григоріанським. Однак дата Пасхи визначається ще й іншими астрономічними деталями, тому розбіжності бувають різними.
Торжества розпочинаються хресним ходом довкола церкви під дзвони. Після обходу перед зачиненими дверима, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Під час співу тропаря священник хрестом «відчиняє» двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило вірянам двері до Неба.
У святковому кошику, окрім паски та яєць, приносять до церкви й іншу поживу: ковбасу, хрін, масло, сир тощо. Після освячення родина збирається за святковим столом, щоб розговітися.
Протягом сорока днів, од Пасхи і до Вознесіння, кожен православний християнин повинен вітатися словами «Христос воскрес!» і отримувати у відповідь підтвердження цих слів: «Воістину воскрес!»
Цього дня, 20 років тому, створено видавничий відділ єпархії «Ключі».
Усі події 12 квітня за єпархіальним календарем – ось тут.
