Богослужіння і святкові заходи з нагоди найважливіших державних свят пройшли в усіх деканатах єпархії.
23 серпня, у День Державного Прапора, урочисто замайоріли знамена України та Євросоюзу біля духовної консисторії. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив їх у присутності декана собору Святої Трійці протоієрея Миколи Нецькара, іншого духовенства, працівників Управління єпархії, викладачів та студентів Волинської православної богословської академії. Під виконання Державного Гімну України та Гімну Євросоюзу стяги урочисто підняли на флагштоки.
Керуючий єпархією освятив також Державний Прапор України, встановлений у с. Рованці Луцького районного деканату, на лівому березі річки Стир, та взяв участь в урочистому піднятті прапора Євросоюзу. На заході побували настоятель церкви Великомученика і цілителя Пантелеймона протоієрей Сергій Коць, клірик протоієрей Андрій Марцинюк, парафіяни, а також голова Боратинської ТГ Сергій Яручик.
Зранку 24 серпня, у День Незалежності України, архієрей із духовенством взяли участь у міжконфесійній молитві за Батьківщину на Київському майдані. Разом молилися представники обласної та міської влади, військовослужбовці, ветерани, родини загиблих захисників і захисниць України, правоохоронці та громадськість. По завершенні молитви відбулося нагородження. Зокрема, почесною грамотою облдержадміністрації відзначено архімандрита Никодима Смілого, намісника луцького Братського чоловічого Хрестовоздвиженського монастиря, за вагомий особистий внесок у відродження українських духовних цінностей.
Керуючий єпархією привітав краян у відеозверненні:
«Шановні волиняни, поздоровляю вас із 35-ю річницею Незалежності України! Радію сьогодні цьому особливому дню, усвідомлюючи, що Бог дарував нам за молитвами, стражданнями, переживаннями наших прадідів мати свою незалежну українську державу. Господь дарує нам можливість бачити щасливе майбутнє.
Хоча проходимо ми сьогодні важкі випробування, але це бачення майбутнього виражається у нашій стійкості, і що Господь нас не віддав на поталу нашим ворогам. Тому наповнюється наше серце сьогодні і тривогою, і радістю. Тривогою за наших рідних, близьких, цивільне населення, наших воїнів. Але радістю, що ми продовжуємо жити, відстоювати і навіть виганяти ворогів з України.
Той, хто прийшов до нас із мечем, від меча і загине. Бог з нами, і це ми бачимо кожен день. Це ми бачимо в нашому особистому житті. Якщо Бог з нами, хто проти нас? Ми бачимо підтримку всієї світової спільноти у нашій боротьбі за незалежність. Але найголовніше – як християни ми відчуваємо допомогу Божу і сонму всіх святих землі волинської, землі української. Ми бачимо підтримку багатьох наших друзів, які допомагають нам у боротьбі. Воістину, плече до плеча, рука до руки, ми куємо нашу перемогу і щасливе майбутнє в Україні. Воістину ми опираємось у своїх молитвах на велику допомогу нашого Спасителя Ісуса Христа. Молимось за воїнів, молимося за цивільних.
Переживаємо сьогодні, особливо за тих, хто безвісти зник, і бажаємо, щоб вони віднайшлися. А за тих, хто віддав своє життя за Незалежність, молимося, щоб Господь дарував їм Царство Небесне. «Так пізнають, що ви учні Мої, якщо будете мати любов між собою». Сьогоднішня наша молитва і святкування повинні засвідчити велику любов між українцями у прагненні жити в Україні. Ця велика любов сьогодні повинна бути у прагненні відбудовувати, господарювати, давати велику надію нашим воїнам в усвідомленні того, що вони повернуться до своїх домівок і застануть тих, хто їх чекає, хто за них молився, і з тими вони будуть продовжувати жити в нашій державі. Я бажаю, щоб милосердний Господь дав нам швидку перемогу, дарував нам воз'єднатися сім'ями, родинами, мирного неба над нашою Вітчизною!
Молимось за те, щоб перемога настала якнайшвидше. Україна достатньо пролила крові, але ми знаємо, що після Голгофи прийшло світле Христове Воскресіння. Хай ця звістка про Воскресіння спонукає нас вірити і в особливій радості, натхненні святкувати День Незалежності України й День Прапора.
Держава – це те, що дароване нам Богом. «Якщо не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа», – так говорить Священне Писання. Якби не Господь нас беріг, даремні були б наші труди. Але ми бачимо, що Господь береже Україну, Господь береже українців. Господь хоче, щоб ми були у великій християнській європейській спільноті. Хай так і буде за нашими молитвами, через пожертви наших воїнів, волонтерів і всіх українців по всьому світу в усі часи.
Хай живе Україна! Хай живе православна віра! Хай живе щасливе майбутнє нашої держави і всіх її людей! Закликаю на всіх Боже благословення. Слава Ісусу Христу!»
Напередодні, 21 серпня, у Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Віра – Незалежність – Стяг». У ній з благословіння митрополита Михаїла взяли участь головний військовий капелан єпархії протоієрей Юрій Близнюк та інші військові священники. До Дня Державного Прапора та 35-річчя Незалежності України тут представлено 20 знамен військових частин, архівні світлини та банери з біографіями капеланів. Прапори передано військовими священниками різних бригад і частин.
Душпастирі прочитали молитву за Україну і звершили чин освячення військових знамен, які експонуються на виставці. Ініціював виставковий проєкт капелан 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації протоієрей Олександр Вронський. Він розповів присутнім, що військові священники з Волині служать майже у всіх родах і видах військ.
До музею передано також речі та знімки зі становлення інституту капеланства в українському війську, створення ГО «Військові капелани Волині». Крім духовенства, на експозиції побували воїни, історики, небайдужі лучани.
