Цього дня ми особливо вшановуємо це образ Пресвятої Богородиці, а парафія в с. Садів Луцького районного деканату святкує престольний празник.
Оранта – це один із найвідоміших образів Діви Марії, де вона зображена як Заступниця за всіх людей. Латинське слово оrans означає молільник,молільниця. Богоматір представлена з піднятими в молитві руками, розкритими долонями назовні.
Найдавніші зображення цього типу, II–III ст., археологи виявили у римських катакомбах. Там поруч із гробницями малювали чоловіків і жінок із піднятими руками – символічне зображення душ християн, що возносяться. Згодом виникла традиція писати в цьому положенні й Богородицю, Яка знаменує Церкву Христову.
Символічне значення жесту Оранти можна зрозуміти, звернувшись до Біблії. У Старому Завіті є розповідь (Вихід, 17:11–12): під час битви ізраїльтян з амаликитянами Мойсей молився, вознісши руки до неба. Поки він тримав їх піднятими, успіх був на боці ізраїльтян. Коли ж руки з утоми опускалися, ворог починав брати гору, тож соратники підтримували руки пророкові аж до перемоги. Цей жест, відомий з давніх часів, знаменує силу заступницької молитви Богоматері за народ, Її боротьбу за правду і добро.
Богоматір-Оранта перебуває у вічній і безперервній молитві перед Христом за всіх людей. Над Її зображенням у вівтарі Софії Київської на арці викладено текст грецькою мовою з Книги псалмів (45:5–6), який описує Небесний Єрусалим: «Бог серед нього [міста] – воно не похитнеться, Бог поможе йому, коли настане ранок». Київську Оранту також називають Непорушною Стіною, адже близько десяти століть мозаїчний образ Богоматері з піднятими руками на стіні Софійського собору залишається неушкодженим, витримавши випробування часом, війнами та перебудовами.
14 липня 2024 р. Священний Синод постановив внести до церковного календаря загальношанованих дат пам’ять закладення собору Святої Софії у Києві. Днем празника встановили 4 листопада.
До речі, літредактор інформаційно-видавничого центру єпархії, член Спілки християнських письменників України Віктор Гребенюк (Брат Віктор) написав акáфіст Пресвятій Богородиці перед Її образом «Нерушима Стіна». Він створив цей несідáлен за грецькими зразками жанру – почасти ритмізованою прозою, почасти римованими віршами (досі на Русі-Україні такі гімни були прозовими та неримованими).
