Великомученика Юрія Переможця (303). Мучениці цариці Олександри (303). Мучеників Анатолія і Протолеона (303)...
22 травня – перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая
З нагоди цього торжества у храмах єпархії пройдуть урочисті Богослужіння. Як повідомляє єпархіальний календар, престольні празники відзначають громади в селах Жидичин Ківерецького деканату, Колодежі, Скірче Горохівського, Городище-1, Городок Луцького районного та Журавичі Цуманського благочиння (Ківерецький р-н). Цього дня 15 років тому (в 2002-му) засновано церкву Вознесіння Господнього в Любешові.Святий Миколай народився близько 280 року в Малій Азії (теперішня Туреччина) за римського імператора Валеріана. Його батьки – Феофан і Нона – були багаті правовірні християни. Миколай з дитинства уникав мирських веселощів, часто бував у храмі Божому і, зрештою, відцурався мирського життя й прийняв чернечий чин. Роздавши свою спадщину, він вирушив до Палестини поклонитися святим місцям, після чого повернувся до міста Патар, де єпископом був його дядько. За порадою цього архієрея Миколай став священиком. За доброчесне життя був обраний єпископом свого рідного міста Мири в області Лікія, звідси й походить назва святого – Миколай Мирлікійський. У сані єпископа Миколай найчастіше зображається на іконах.
Існують розповіді, що коли він був єпископом, то захищав невинно засуджених. Так, прийшовши на місце страти трьох мешканців міста, встиг вихопити меча з рук ката та прилюдно викрив підкупленого суддю. Коли ж у Константинополі несправедливо засудили трьох полководців, він з’явився уві сні імператорові Константину та пояснив йому, як було насправді.
Під час гоніння в Римській імперії на християн, за царювання Діоклетіана та Максиміана, святителя Миколая схопили і кинули до в’язниці, за часів же Константина Великого – звільнили. Миколай Мирлікійський був учасником Першого Вселенського Собору, де ревно захищав православну віру (але за порушення церковної дисципліни був на недовгий час позбавлений мандата і сану єпископа). 345 року великий святитель помер. Тіло його було поховане в соборному храмі міста Мири.
В XI столітті Візантійська імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбивали жителів і супроводжували ці жорстокості зневагою храмів, мощей, ікон і церковних книг. Мусульмани зробили спробу знищити й мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом. Осквернення святинь обурювало не тільки східних, але й західних християн. Особливо побоювалися за мощі Миколая християни Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Барі, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати цю реліквію.
У 1087 році барійські та венеціанські купці вирушили до Антіохії для торгівлі. І ті, й інші припускали на зворотному шляху викрасти мощі святителя Миколая і перевезти їх до Італії. У цьому намірі жителі міста Барі випередили жителів Венеції, першими висадилися в Мирах. Уперед було послано двоє людей, які, повернувшись, повідомили, що в місті все тихо, а в церкві, де покоїться прах угодника, вони зустріли тільки чотирьох ченців. Негайно 47 чоловік, озброївшись, вирушили до храму. Ченці-вартові, нічого не підозрюючи, вказали їм поміст, під яким була прихована гробниця святого. Тут, за звичаєм, чужинців помазували миром від його мощей. Монах розповів про явлення напередодні святителя одному старцеві. У цьому видінні Миколай наказував дбайливіше зберігати його мощі. Розповідь надихнула барійців: вони побачили для себе в ній немовби вказівку святого. Щоб полегшити свої дії, відкрили ченцям наміри й запропонували їм викуп – 300 золотих монет. Сторожа відмовилася від грошей і хотіла сповістити жителів про небезпеку. Але прибульці зв'язали їх і поставили біля дверей своїх сторожів. Вони розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами. У цій справі особливою ретельністю відрізнявся юнак Матфій, який бажав якомога швидше виявити останки. У нетерпінні він розбив кришку і всі побачили, що саркофаг наповнений запашним миром. Пресвітери Луп і Дрого здійснили літію, після якої Матфій став витягати з переповненого миром саркофага мощі святителя. Отець Дрого загорнув їх у верхній одяг і переніс на корабель. Звільнені монахи повідомили місту про викрадення, натовп зібрався на березі, але було пізно.
21 травня кораблі прибули до Барі, й радісна звістка облетіла всіх горожан. Наступного дня мощі святителя урочисто перенесли до церкви недалеко від моря. Це супроводжувалося численними зціленнями. Через три роки вдячні жителі збудували чудовий кам’яний храм на честь святого Миколая і встановили там золоту раку на його мощі.
Святкування перенесення мощей Миколая Чудотворця встановлено Папою Римським Урбаном II в XI столітті. Хоча зародилося воно на Заході, та міцно прижилося у церковному календарі східних слов’ян. На Русі це торжество встановили невдовзі, за часів Київського Митрополита Йоана ІІ.
Жодному святому в Православній Церкві не зводили стільки храмів, як Миколаєві Чудотворцю. Йому поряд з апостолами кожного четверга присвячують особливу службу.
У народному побуті 22 травня має назву Миколи Весняного, або Теплого, святий сприймається як покровитель тварин, а також хліборобів та землеробства.- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген