
Мучеників у Мелитинi: Ієрона, Ісихiя, Никандра, Афанасiя, Маманта, Варахiя, Калиника, Феогена, Никона, Лонгина, Феодора, Валерiя, Ксанфiя, Феодула, Калимаха, Євгенiя, Феодоха, Острихiя, Єпифанiя, Максимiана, Дукитiя, Клавдіана, Феофила, Гiгантiя..
З благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла в заході, зокрема, взяв участь священник Денис Клюковський, повідомляє сайт vpba.edu.ua.
Робота над цією книжкою – частина проєкту Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Щоразу готується книга-білінгва: оригінал та переклад, цього разу – кримськотатарською (перекладач Юнус Кандим).
Присутні – представники влади, кримських татар, науковці, викладачі, студенти – прослухали уривок із нового перекладу. (До речі, Леся декілька разів бувала на півострові, написала поетичний цикл «Кримські спогади».)
Феєрія (від франц. fée – чарівниця) – різновид драми, для якого властиві: казковий сюжет, поруч із людьми – міфічні й фантастичні дійові особи, сценічні ефекти і трюки.
«Лісову пісню» Леся Українка створила на основі поліського фольклору. Головний персонаж Мавка – це образ народної демонології, котрий поетеса переосмислила в позитивному ключі.
«Лісова пісня» належить до вершин світового модернізму. Це найвідоміша річ нашої славетної землячки. Але не можна не зауважити: у її драматургічному доробку є твори із життя ранніх християн «Руфин і Присцілла», «Адвокат Мартіан», котрі стоять не тільки не нижче, а й вище за згадану феєрію.