Упокоївся один із найстаріших випускників ВДС

На 85-му році життя відійшов до Господа випускник ще тоді Волинської духовної семінарії протоієрей Йосиф Жовнірович.

За повідомленням на сторінці facebook.com/vpba.org, настоятель Свято-Успенського собору в м. Долина Івано-Франківсько – Галицької єпархії Православної церкви України закінчив семінарію в Луцьку 1959-го.

В інтерв’ю 2018 року з помічником ректора Волинської православної богословської академії ієромонахом Димитрієм (Франківим) священнослужитель поділився теплими спогадами про цей духовний заклад.

На курсі навчалося тоді сорок учнів, усі вступали за конкурсом. Приділяли час лише науці, до праці не залучали. Вчителі здебільшого були поважного віку. Викладання велося російською. Розпорядок дня був приблизно таким, як і зараз: 7.00 – підйом; 8.00 – молитва, сніданок; 9.00–15.00 – навчання; 15.00–17.00 – вільний час; 17.00–20.00 – самопідготовка; 20.00 – вечеря, вільний час; 22.30 – відбій.

Вільний час використовували для репетицій хору, оркестру народних інструментів (балалайка, домра), різних гуртків. Велике значення приділяли співу. Хором, який налічував сорок чоловік, керував викладач музики Вадим Заміговський, випускник Одеської консерваторії. Студенти виконували складні твори Артема Веделя, Миколи Леонтовича, інших класиків хорової музики. У семінарії була велика нотна бібліотека, якою завідував студент Йосиф Жовнірович. Формою тоді слугували кітелі (куртка зі стоячим коміром), підрясників ще не носили.

Інспектори до студентів ставилися вимогливо. Поклонів перед святинями як своєрідну форму покарання ще не давали: студенти самі розуміли, що непослух карався виключенням із навчального закладу. Кращі отримували стипендії: І курс – 40 крб, ІІ курс – 50 крб, ІІІ курс – 75 крб, ІV курс – 100 крб; крім цього, призначали премії. У семінарії був свій духівник, переважно для таїнств сповіді та причастя.

У кафедральному соборі щонеділі правили літургію, яку очолював тодішній єпископ Волинський і Ровенський Палладій (Камінський). Богослужіння супроводжували хори – архієрейський і семінарський. Студенти несли послух і на інших службах у цьому храмі.

Очолював ВДС наприкінці 50-х ректор протоієрей Микола Тучемський, водночас він викладав у Вільнюській семінарії. Дуже інтелігентний, вимогливий, мав повагу в студентів та викладачів, захоплювався радіо і фотографією.

Тодішні випускники переважно стверджували, що Волинська духовна семінарія – це храм науки, у якому гартувався дух.

Протоієрей Йосиф Жовнірович, викладач Івано-Франківського богословського інституту, кандидат богослов’я, був приємно вражений, коли знову побачив рідні стіни через 59 років. Змінилося все, крім собору.