Чоловічий монастир Святителя Миколая Чудотворця в с. Жидичин Ківерецького деканату (Луцький р-н) обрано як модельний навчальний кейс у межах спеціалізованої програми «READY».
За повідомленням сайта «Чернецтво Волині» (chernectvo.com), обитель обрала провідна міжурядова організація з охорони та реставрації культурної спадщини ICCROM, заснована під егідою ЮНЕСКО.
Із 7 по 18 вересня відбулося практичне навчання із залученням 25-ти фахівців із 19-ти країн світу для зменшення ризику від стихійних лих, підготовки до надзвичайних ситуацій та надання першої допомоги в галузі культурної спадщини.
Головний фокус програми – розробка комплексного оцінювання ризиків за умов збройного конфлікту, надзвичайних ситуацій та кліматичних загроз. Такий підхід дає змогу презентувати міжнародній спільноті практичний досвід стійкості України, а також залучити сучасний інструментарій превентивного захисту спадщини в український науково-освітній простір.
Обитель упродовж століть є духовним осередком Волині та важливою частиною української культурної пам’яті. Сьогодні, в умовах війни та інших викликів, збереження сакральної спадщини потребує не лише турботи, а й сучасних професійних підходів.
Представником України стала Юлія Дащук, науковий працівник Луцького національного технічного університету, яка працює на перетині питань туризму, культурної спадщини та розвитку територій і досліджує Жидичин як практичний кейс.Під час роботи фахівці аналізували можливі загрози для монастирського комплексу – від наслідків збройного конфлікту та надзвичайних ситуацій до несприятливих погодних умов, природного старіння матеріалів та інших факторів.
Участь у програмі передбачає не один навчальний захід, а послідовну роботу з кількох етапів, що поєднують теоретичну підготовку, практичну діяльність та подальше застосування отриманих знань.
Є можливість подивитися на Жидичинський монастир з міжнародної професійної перспективи, застосувати сучасну методику оцінювання ризиків та визначити напрямки подальшої роботи із захисту спадщини.Це не лише міжнародний досвід і професійне визнання, а насамперед відповідальність за те, щоб отримані знання були застосовані на практиці та допомагали краще берегти нашу святиню.
