Митрополит Луцький і Волинський очолив Божественну Літургію у храмі Вознесіння Господнього, що в Горохові (Луцький р-н), з нагоди престольного свята.
Під час зустрічі керуючого єпархією привітали вихованці гурту-студії «Кобзарик».
Разом із високопреосвященним молилися старший декан Луцького р-ну і настоятель цього храму протоієрей Андрій Сидор, інше духовенство.
Архієрейськими благословенними грамотами нагороджено активних вірян. Зокрема, відзначено батьків за християнське виховання дітей.
Під час хресної ходи духовенство відслужило заупокійну літію перед фотостендом героїв, що на подвір’ї Божого дому. Владика окропив освяченою водою фото полеглих героїв і в центрі міста. Адже цього дня Горохів святкував 785-річчя.
Архівні документи свідчать, що від 1583 р. містечко мало свою церкву. 1814-го в Горохові було зведено Свято-Миколаївський храм, проте невдовзі його знищили. На цьому місці розпочалося будівництво нового Божого дому. В 1844 р. освятили церкву Вознесіння Господнього.
На честь відміни кріпосного права у Горохові побудовано і Вознесенську каплицю, проте радянська влада зруйнувала цю божницю, а на її місці встановила танк. Під час Другої світової війни дзвони храму зникли. Ймовірно, їх зняли й забрали німці або сховали парафіяни. Пізніше їх шукали, та не знайшли.
До 1992-го храм був мало розписаний. А з 1992 року розпис проводили іконописці Олександр Корецький (лауреат обласної премії ім. Йова Кондзелевича), Володимир Гетьманчук, Ігор Івашко та ін. Протягом 1994–1995 рр. за почином протоієрея Андрія Сидора, горохівського декана, відновили каплицю.
У церкві є старі ікони Почаївської, Базарської, Цегівської Божої Матері. Почаївською вона називається тому, що Бог боронив православних після молитви перед нею в Почаївській обителі, Базарською – бо зберігалась у Базарському монастирі (Житомирщина), Цегівською – бо після припинення діяльності Базарського монастиря була передана у церкву села Цегів на Горохівщині. Також тут знаходяться інші образи волинської школи іконопису.
