З нагоди ювілею нашого владики в кафедральному соборі Святої Трійці відбулися урочисті відправи – Божественна Літургія та подячний молебень.
Розділити молитву з високопреосвященним Михаїлом прибули архієреї нашої Церкви – секретар Священного Синоду митрополит Хмельницький і Шепетівський Симеон, Екзарх Вселенського Патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл, митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор, митрополит Переяславський і Вишневський Олександр, митрополит Дніпровський і Січеславський Симеон; клірики з усіх деканатів Волинської єпархії, чернецтво, представники влади, викладачі та студенти Волинської православної богословської академії, парафіяни. Супроводжував богослужіння архієрейський хор «Оранта».
Вітальний адрес виголосив канцлер єпархії протоієрей Микола Цап.
«У цей знаменний і радісний день, коли Господь у Своїй безмежній милості сподобив увінчати Вас шістьма десятиліттями земного шляху, ми – духовенство, чернецтво, парафіяни, вся повнота Волинської єпархії – з великою любов'ю, вдячністю та синівською пошаною звертаємося до Вас зі щирими й сердечними вітаннями. Нехай цей ювілей стане для Вас не лише нагодою думками повернутись в минуле, на мить згадати немалий відрізок пройденого життєвого шляху, але буде також натхненням для нових звершень у почесному і високому архіпастирському служінні Богові та рідному українському народові.
Волинська кафедра – одна з найдавніших і найшанованіших на теренах України. Ще за часів Великого князівства Литовського, в добу князя Любарта Гедиміновича, православна віра була панівною на цій благодатній землі, а у стінах давніх монастирів і храмів творилася духовна слава і велич Волині. Навіть у найтяжчі історичні часи, коли здавалося, що Православна Церква на Волині зникне назавжди, – вона не згасала, бо берегли її ревні пастирі й вірні парафіяни. Ви, Ваше Високопреосвященство, добре знаєте цю історію – не лише як керманич єпархії, але і як людина, яка щиро та глибоко любить минувшину рідного краю. Ця любов до історії – не суха вченість, а жива, пристрасна зацікавленість долями людей, храмів і парафій – завжди відчувається у Ваших проповідях, у Вашому ставленні до пам'яток старовини, у Вашій готовності відроджувати забуте і зберігати всі ті найцінніші духовні скарби, що були у нас від початків християнства. Саме ця любов до минулого живить Вашу невтомну турботу про майбутнє.
У новітній час естафету великих попередників підхопили архіпастирі, що стояли на чолі Волинської кафедри вже в добу незалежної України: блаженної пам'яті митрополит Іоан Боднарчук, який на початку 1990-х благословив відродження Української Автокефальної Православної Церкви, та митрополит Яків Панчук – один із основоположників Київського патріархату, що своїм прикладом показав: вірність українській церковній ідеї дорожча за всі людські почесті. Саме з рук митрополита Якова прийняли Ви перші ступені священства – і ця духовна спадкоємність є промовистим символом безперервності православного служіння на Волині. Однак найбільшого розквіту, розбудови та духовного піднесення Волинська єпархія зазнала саме в роки Вашого архіпастирського служіння – і це беззастережно визнає кожен, хто знає її сьогоднішнє обличчя.
Ви, Владико, розпочали свій життєвий шлях на історичній Волині, неподалік Свято-Успенської Почаївської Лаври, яка вплинула на Ваш подальший вибір. Після здобуття богословської освіти, у ювілейний 2000-й рік від Різдва Христового були покликані до найвищого служіння у Церкві Христовій, прийнявши єпископський сан. Першими Вашими єпархіями, де Ви багато потрудилися для упорядкування церковного життя, були Сумська і Чернігівська. На кожній з них Ви прослужили по два роки. У 2004 році, на день Святої Трійці, Вас офіційно було представлено як нового архіпастиря на Волинь.
Вже 22 роки Ви очолюєте Волинську єпархією, і за цей час зроблено багато добрих справ: налагоджено церковну дисципліну, впорядковано єпархіальне управління, дано потужний поштовх усім сферам церковного служіння – від богослужбового життя до капеланської, паломницької, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності. При духовній консисторії засновано й успішно діють усі необхідні для єпархіального життя відділи і служби. Управління єпархії уклало угоди про співпрацю з багатьма навчальними, медичними і військовими установами області. Видається часопис «Волинські єпархіальні відомості». З Вашої ініціативи розроблено єпархіальну символіку – герб і прапор.
Велику увагу, Владико, Ви приділяєте чернецтву і відродженню монастирів на Волині.
Особливе місце серед Ваших турбот посідає Свято-Троїцький кафедральний собор у Луцьку – головна святиня єпархії. Під Вашим керівництвом триває його масштабна реставрація – і внутрішня, і зовнішня, крок за кроком стараннями відомих волинських іконописців наш собор набуває своєї величі, стаючи справжньою духовною перлиною Волинської землі. Ваша особиста щоденна зацікавленість ходом робіт засвідчує: для Вас Свято-Троїцький собор – не лише архітектурна пам'ятка, а жива молитва у камені, дім Божий, гідний найвищої краси.
Одним із найвагоміших плодів Вашого архіпастирського служіння є виховання цілої плеяди священнослужителів. Значна частина духовенства не лише Волинської єпархії, а й багатьох інших єпархій Православної Церкви України прийняла духовний сан саме з Ваших рук. Кожен священник, якого Ви висвятили, несе у своєму служінні частку Вашої ревності й любові до Церкви та народу, Вашого розуміння того, що значить бути справжнім душпастирем. Ви підходили до цього покликання не формально: завжди прагнули, щоб священник ішов до парафії не лише з богословськими знаннями, а й з живою вірою, почуттям відповідальності та щирою любов'ю до людей. Тому так багато Ваших вихованців стали справжніми духовними наставниками, яких люблять і поважають парафіяни.
Нерозривно пов'язана з цим покликанням і Волинська православна богословська академія – особлива сторінка у літописі Вашого служіння. Після пожежі у 2005 році, яка знищила половину навчально-житлового корпусу семінарії, Ви не відступили: із попелу підняли не лише стіни, а й сам задум – у 2011 році семінарію реорганізовано у богословську академію, що відкрило перед нею якісно нові горизонти. Сьогодні Волинська православна богословська академія – це повноцінний теологічний і науковий осередок, що впевнено крокує з часом у майбутнє. Завдяки Вашій постійній увазі та ктиторству академія розвивається й оновлюється, відповідає на виклики сучасності, зберігаючи при цьому вірність православній традиції. Ви особисто показуєте приклад поєднання церковного служіння з науковим пошуком – і цей приклад живить академічний дух навчального закладу, надихаючи як викладачів, так і студентів.
Загальновизнаною й неоціненною є Ваша роль у творенні Православної Церкви України. Ще задовго до Об'єднавчого собору у 2018 році Ви послідовно стояли за єдність українського православ'я, організовували молебні, церковні форуми та інші заходи на підтримку автокефалії, об'єднували навколо цієї ідеї духовенство і мирян. Ваше ім'я справедливо стояло серед тих, хто міг очолити Помісну Церкву, – і це є свідченням не особистих амбіцій, а авторитету, здобутого роками безкомпромісного служіння.
Сьогодні Волинська єпархія під Вашим проводом є однією з найкращих – взірцем для інших єпархій у розбудові нашої Помісної Православної Церкви України. На момент призначення Вас керуючим Волинської єпархії Ви прийняли 175 парафій, на яких звершували служіння 137 священників. Незважаючи на утворення у 2017 році нової Володимир-Волинської єпархії, до якої зі складу нашої відійшло 86 священників і 122 парафії, сьогодні Волинська єпархія кількісно значно зросла і нараховує 361 парафію, на яких духовно трудяться 248 священників і 19 дияконів. З часу отримання у 2019 році Томосу до Волинської єпархії Православної Церкви України приєдналося 149 релігійних громад і 17 священників.
Під Вашим омофором відновлено давні традиції паломництва до чудотворної ікони Холмської Богоматері – однієї з чотирьох найбільш шанованих святинь давньої Русі, яка зберігається в Луцьку. Звершується загальноміське освячення води у свято Богоявлення на річці Стир. Щороку на завершення Великого посту відбувається Страждальний хресний хід вулицями нашого міста.
Нині Україна переживає одне з найтяжчих випробувань за всю свою багатовікову історію. Ворог намагається зламати не лише тіло, але й душу народу. В цей непростий час Ви, Владико, постійно перебуваєте зі своєю паствою: відспівуєте полеглих Героїв у кафедральному соборі Святої Трійці, підтримуєте духовно поранених і скорботних, благословляєте захисників на ратний подвиг. Ваше слово і Ваша молитва тримають дух єпархіальної громади в час, коли кожного дня хтось іде на фронт, а хтось не повертається. Церква Христова на Волині стала домом скорботи і надії, де плачуть і зціляються серця, – і в центрі цього служіння незмінно перебуваєте Ви, Ваше Високопреосвященство, з Вашою невсипущою пастирською любов'ю. Хай Господь збереже нашу Батьківщину – Україну і допоможе здобути перемогу над ворогом.
З великою пошаною до Вас складаємо побажання благодаті і провидіння Божого, щоб образ архієрея – Доброго Пастиря, який Ви звершуєте з допомогою Божою, й надалі був непорушним та міцним. Від щирого серця бажаємо Вам міцного здоров’я, духовної радості, щоби Дух Святий і надалі зміцнював та надихав Вас у цьому високому служінні Богові й людям та сприяв здійсненню багатьох Ваших задумів у подальшій розбудові Волинської єпархії. Ми Вас щиро любимо, пишаємося Вами, молимося за Вас і сьогодні радіємо разом з вами.
Тож, дорогий Владико, в цей ювілейний для Вас день народження прийміть від нас низький синівський уклін, святу просфору з нагоди нашої спільної молитви, а також ці білі троянди як вияв нашої великої християнської любові до Вас. На многії літа, Владико!»
Достойне духовенство отримало чергові церковні відзнаки за пастирські труди.
Після цього учасники Богослужіння хресною ходою прийшли до фотостенда загиблих героїв на Театральному майдані, де було відслужено заупокійну літію.
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл (у миру Тимофій Зінкевич) народився 9 травня 1966 р. в Лосятині Тернопільської області в селянській сім'ї. У 1987–1988 рр. виконував послух у Почаївській лаврі, в 1988–1990-му – паламар у черкаській церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
У 1994 р. закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію, а в 1998-му – Київську духовну академію. 12 жовтня 1997 р. висвячений на ієромонаха. 1997–2000 рр. – служіння в Тернопільському Свято-Троїцькому духовному центрі ім. Данила Галицького, у 2000-му – в Михайлівському Золотоверхому чоловічому монастирі Києва. 22 жовтня 2000-го у Володимирському соборі столиці прийняв сан єпископа з титулом Сумський і Охтирський. Із 2002 по 2004-й перебував на чернігівській кафедрі, з 14 травня 2004-го – на волинській.
У 2009 р. закінчив Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. Того ж року піднесений до сану архієпископа, у 2012-му – митрополита.
27 листопада 2019 р. здобув ступінь кандидата історичних наук. Відзначений орденами Князя Володимира Великого ІІІ ступеня, Юрія Переможця, «За заслуги» ІІІ ступеня. У червні 2020 р. йому присвоєно звання почесного доктора (Doctor Honoris Causa) Луцького національного технічного університету, в листопаді нагороджено орденом Святого Архістратига Михаїла I ступеня.
