Митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну літургію в парафії Покрови Пресвятої Богородиці цього села Ківерецького деканату (Луцький р-н).
У 5-ту неділю після П’ятдесятниці разом із високопреосвященним молилися: декан протоієрей Іван Семенюк, ректор ВПБА Володимир Вакін, настоятель священник Дмитро Панасюк, інше духовенство Ківерецького, Маневицького та Луцького районного благочинь. Архієрей вручив церковні відзнаки активним парафіянам, благодійникам.
У проповіді архієрей зазначив, що людина – не тільки образ і подоба Божа, але й має певні звички. Часто постають питання: що для мене значить віра православна, Батьківщина, земля, життя? Коли помирає людина, розуміємо, що вона прожила життя. А коли помирають воїни, тоді інше відчуття. Живемо у порівнянні, ніколи не можна оцінити втрачене. Людина зрозуміє свободу тоді, як її втратить, оцінить життя і здоров’я, як його не буде. Але коли не цінуємо те, що маємо, Господь посилає попущення для нашого усвідомлення.
Владика вкотре нагадав про головну місію людини – славити Бога: словом, духовно. І що цінні у нашому житті ті люди, які з нами поруч. Але зараз найбільш важливою є Батьківщина.
Після відправи на подвір’ї храму влаштували благодійний ярмарок. Продавали різні смаколики, виготовлені власноруч. Зібрані кошти передадуть на потреби ЗСУ.
Перша письмова згадка про с. Озерце датується 1577 роком. Тоді воно мало назву Воля Озерська. Цікаво, що назва змінювалась часто, тому в документах можна знайти ще й такі: Єзьорко, Єзьори, Озерці. Тривалий час село належало Жидичинському монастиреві. Колись поруч знаходилася колонія Підлясся, де мешкали німці, поляки, чехи. Назва села походить від невеликої мальовничої водойми. Божий дім збудовано 1994 р.
Цьогоріч у травні громада вийшла з юрисдикції Московського патріархату й возз’єдналася з Православною церквою України. На жаль, батюшка «зберіг вірність» російській церкві, тому цю парафію очолює новий настоятель.
