На експозиції було представлено пам’ятки дерев’яного оздоблення місцевих храмів різних конфесій. Це та частина колекції, яку опрацьовано, досліджено, відреставровано або підготовлено до експонування. Зокрема, оригінальні Царські Врата, скульптури, фрагменти іконостасів, образи та свічники.
Присутні мали можливість ознайомитися з частиною пристінного вівтаря з церкви села Борочиче Горохівського деканату, відреставрованого 2014 року у Національному науково-дослідницькому реставраційному центрі України. Він є досить давнім та рідкісним для декоративно-церковного мистецтва Волині XVII ст.
У слові о. Олександр відзначив, що волинські митці напрочуд талановиті, у чому він зумів переконатися особисто, оглядаючи пам’ятки не тільки в Україні, а й під час паломництва за кордоном.
«Я бачив роботи волинських майстрів у Греції, навіть на Афоні. Ці люди справді вміли зробити так, щоб увесь світ захоплювався і милувався. Нині працівники музею та реставратори дарують друге життя всім цим експонатам. На жаль, у церковному житті трапляється, коли ні прихожани, ні священник не вміють правильно зберегти якісь деталі й виносять їх на горище. А тут їм дають нове життя, показують їх, і вони знову викликають захват», – зауважив душпастир.
Відзначимо, що художнє різьблення по дереву, або сницарство (від німецького «schnitzer» – різьбяр) є найдавнішим видом декоративно-прикладного мистецтва.
Авторкою ідеї створення є колишня очільниця музею Тетяна Єлісєєва. Ознайомитися з виставкою можна протягом кількох місяців.
