Тиждень 13-й після П’ятдесятниці
Великомучениці Євфимiї Всехвальної (304). Мучениці Севастiани (І). Мучениці Мелiтини (138–161). Мучеників Вiктора i Сосфена (бл. 304)...
Зокрема, на запитання, якими повинні бути панотці, зазначив так: «Не буває священника без людей – це не церква. Священник завжди з людьми» і завжди в молитві. Має вислуховувати, іноді сльози втирати, і казати: «Все буде добре».
Що стосується молитви, «не треба накладати на себе непосильного молитовного правила. Хай воно буде меншеньке, але постійне», – зауважив о. Константин. Також важливою для нас є і милостиня, адже «це екзамен для кожного з нас, чи є в моєму серці любов, співчуття до ближнього», чи залишимося байдужими: мовляв, заплатив – і мені зараховано.
У деяких православних церквах побутує традиція, що віряни моляться сидячи. Як пишуть святі отці, немає значення, як молитися. Хтось може стояти, комусь потрібно сісти чи навіть прилягти.
Далі архімандрит розповідав про жидичинський монастир, його структуру, насельників, про своє становлення як ченця, про заходи, молодіжну платформу «Мирт», волонтерський рух Св. Симона Киринейського, про те, що планується зробити. Із цим та іншим цікавим можна ознайомитися тут.