Протоієрей Микола Лазука: свічка має бути «живою»

Клірик луцького храму Святителя Миколая Чудотворця в черговій передачі «Духовна абетка» на «12 каналі» (12kanal.com) розповів про значення свічки.

Душпастир відповідав на питання, що найбільше хвилюють мирян. Говорили, зокрема, як виготовляють свічі й де беруть сировину. Чи дороговартісне їх виробництво? Як працює свічковий завод? Які свічки існують та як правильно з ними поводитися? Чому благодатний вогонь не обпалює? Які міфи й забобони щодо свіч існують нині?

Історія «офірок» почалася з Давнього Єгипту, каже панотець. Про них читаємо і в 67-му псалмі: «…як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого».

Виготовленням свічок о. Микола почав займатися з 1995 р. За «совєтів» їх постачало підприємство «Софрино», що в Підмосков’ї, кожна обов'язково позначалася відтиском Московського патріархату. Тож у нашій єпархії Київського патріархату із благословіння владики Михаїла вирішили відкрити в підземеллях комплексу кафедрального собору Святої Трійці свій свічковий завод. А минулоріч його виробництво перемістили до Замкового Свято-Архангельського чоловічого монастиря.

Парафін нині отримують із Китаю й Туреччини, а п'ятнадцять років тому його можна було придбати в Україні: в Дрогобичі й Луцьку. Вартість готової продукції залежить від сировини, її складників і витратних матеріалів (нитки, фарба тощо).

Стосовно заміни свічок на електричні, як це практикується подекуди на Заході, о. Микола зазначив, що цього робити не варто. Свічка має бути живою, символізуючи людські душі.

У часи особливих випробувань для нашої держави панотець порадив частіше молитися, щоденно запалюючи свічу і вдома як продовження спільної церковної молитви. Адже вона є символом горіння нашої віри перед Богом.

Стосовно того, як правильно поставити свічку в церкві, душпастир зазначив: осіняємо себе хресним знаменням і кажемо: «Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». Тоді запалюємо свічку – не від лампадки (якщо це не перша свічка, звісно), а від тієї, що поруч. Проте не обов'язково її ставити, можна тримати.

«Людина може зайти в церкву, нічого не купуючи, не жертвуючи. І плати обов’язкової немає. Є рекомендовані ціни на свічки, на обряди. Але якщо людина каже священнику, що не має грошей, не може бути такого, щоб священник відмовив. Те саме стосується і свічки. Можете купувати, можете не купувати», – пояснив панотець.

«У день Стрітення ми освячуємо свічки спільною молитвою. Церква, люди, священник моляться над свічкою. Після освячення ми цю свічку несемо додому і, запалюючи її в особливі моменти, ніби продовжуємо ту спільну молитву, коли Господь явився і коли Богоприємець Симеон назвав Його Світлом для просвітлення», – зазначив о. Микола Лазука.

Повністю передачу можна переглянути на єпархіальному сайті pravoslaviavolyni.org.ua, у розділі «Відео», або на сторінці 12kanal.com.