
Святителя Павла, Патріарха Константинопольського, сповідника (350). Преподобного Луки, економа Києво-Печерського, в Ближнiх печерах (ХІІІ)...
Торжество врожаю – слов’янське свято, що було і є в багатьох народів на завершення збору вирощеного – відбулося на площі кафедрального собору Святої Трійці.З ініціативи та благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла в 20-ту неділю після П’ятдесятниці у церквах єпархії молилися за зібраний урожай.
Зокрема, Свято-Троїцькому соборі після Божественної Літургії відправили подячний молебень, який очолив староста храму протоієрей Володимир Подолець.
Вітальне слово декана собору протоієрея Миколи Нецькара розпочало свято біля святково прикрашеної водосвятної каплиці. Далі виступили вихованці Центру християнського виховання дітей та молоді «Божественна світлиця» (директор протоієрей Ігор-Андрес Веретка-Казмірчук), студент Волинської православної богословської академії Павло Потапчук, а на завершення – заслужений артист естрадного мистецтва України Олександр Голощук.
Під час дійства працював традиційний благодійний ярмарок. Зібрані кошти передадуть напотреби спецпідрозділу «Любарт» і ГО «Параволан».
Ще можна долучитися до зборів можна, переказавши гроші у «банки»:
для«Любарта»
ГО «Любарт Фаундейшн»
IBAN UA 59 322001 00000 2600 5700 0042 10
ЄДРПОУ 45671601
МФО 322001
Найменування банку: АТ «Універсал Банк»
або https://send.monobank.ua/jar/7Fp9BX2VZ2
для «Параволан»
Добровільний донат на потреби евакуації поранених захисників, на забезпечення команди та малий ремонт авто – 4874 1000 2533 0674 або https://send.monobank.ua/jar/2WK56sNcUb
Ціль: 15 000 грн.
Управління єпархії висловлює подяку Ользі Кісельовій, Іванні Клесі і всім іншим організаторам та учасникам свята!
Захід задумано, аби згадати забуті традиції нашого народу. Адже на їхнє місце все частіше приходять закордонні (наприклад, так званий хеловін). Тому не варто йти з новомодними віяннями, краще слідувати своїм.
Таке святкування переважно випадало на кінець жовтня і мало різні назви. Деякі християни й тепер відзначають його як «свято врожаю», «день подяки» тощо зі сталою датою або й без неї. Один із символів такого дійства – гарбуз, його можна лишити як ознаку плідності й дорідності, готувати відповідні страви. Можуть бути й елементи костюмованого карнавалу: «Ходить гарбуз по городу, питається в свого роду…». Але язичницький обряд давніх кельтів задобрення потойбічних темних сил напередодні римо-католицького дня Всіх святих (хеловін) – рішуче неприпустимий, навіть у карнавально-жартівливому вигляді.