
Тиждень 23-й після П’ятдесятниці
Мучеників Онисифора i Порфирiя (бл. 284–305). Преподобної Матрони (бл. 492). Преподобної Феоктисти (881)...
Тележурналісти зацікавились тим, що в храмі цього села Луцького районного деканату вже кілька років підтримують нелегку для здійснення в звичайній парафії традицію.
Раніше зважилися безперервно читати Псалтир протягом Великого посту лише у Волинській православній богословській академії. Настоятель романівської церкви Благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба священник Денис Клюковський пригадує, що спочатку його пропозицію організувати читання і в селі сприйняли трохи скептично. Але згодом думка змінилася: «Парафіяни сказали, що так, це треба робити, бо кожен на своєму фронті має працювати, кожен має наближати перемогу в міру тих сил, де він знаходиться».
«Якщо почнеш, то не можна цього кидати… А читання Псалтиря подібне до милостині святим», – кажуть парафіяни. Сорокаденна молитва вже стала для них особливим духовним шляхом.
Підтримати вірян, благословити їх на цей духовний подвиг прибув митрополит Луцький і Волинський Михаїл. «Коли в тебе настає момент умиротворення, ти заспокоюєшся, ти собі молишся і навколо тебе все стабілізується. Тобто нема оцих раптових якихось нервових зривів. Якщо депресія – це виведення з рівноваги, то псалом – введення у рівновагу», – каже високопреосвященний.
Нагадаємо, засновником традиції вважають преподобного Олександра Константинопольського (ІІІ–ІV ст.), який був настоятелем обителі «невсипущих» неподалік річки Євфрат. Святий установив у монастирі безперервну молитву. Три роки молився праведник, аби Всевишній відкрив йому Свою волю. Отримавши одкровення, він запровадив такий порядок: усіх ченців було розділено на 24 молитовні варти; змінюючись щогодини, день і ніч вони співали на два лики псалми Давидові, перериваючись лише на богослужіння.