Пасхальний тиждень
Праведного Йова Багатостраждального (бл. 2000−1500 до Р. Хр.). Преподобного Йова Почаївського (1651)...
Зокрема, високопреосвященний наголосив на заздрості старшого сина, коли батько радісно зустрів блудного сина, який покаявся. Архієрей пояснює, що заздрість – це не лише гріх, це те, що заважає нашій душі бути радісними і щасливими. І в цьому випадку старший син не зрадів тому, що тепер уся родина зібралася, що брат його повернувся, той, з ким він зможе поспілкуватися, коли батько помре.
Ось так, на жаль, буває і в нашому житті, запевняє владика. Часто через заздрощі ми відвертаємося від наших рідних і близьких. Виправдовуючи себе різними причинами, перестаємо бути родиною. «Вже той з тим не може балакати, вже той з тим не може сидіти, той до того на весілля не піде, той до того на хрестини не піде, бо це якийсь колір не той, віра не та, ріст не той, багатство не те, Церква не та, ще щось не те...» – звертає увагу керуючий єпархією.
Тому на завершення митрополит побажав усім єдності духу, родини, єдності наших спільних цінностей та інтересів, аби Бог допомагав нам побороти цю заздрість, «не дивитися, як хто живе, і не дивитися, як хто поститься в майбутньому, і не хвалитися – хто з олією, а хто без олії. На себе дивіться. Радійте життю і радійте оцьому відчуттю великої християнської родини».