У Луцьку попрощалися зі скульптором Миколою Голованем

1 лютого після важкої хвороби на 80-му році відійшов до Господа цей відомий митець, автор знаменитого будинку, що став туристичним об’єктом обласного центру.

Чин похорону в кафедральному соборі Святої Трійці очолив декан протоієрей Микола Нецькар. Супроводжував заупокійне богослужіння архієрейський хор «Оранта».

У скорботному слові о. Микола зазначив: чи думаємо, скільки нам відведено, і чи встигнемо зробити, що запланували? Скільки живемо, стільки й навчаємося, радіємо і скорбимо. Зараз ми в цьому храмі, бо помер чоловік, батько, дідусь, сусід, а для нас усіх – відома людина. Багато хто побував біля його дому, спілкувався з митцем. Так він показував свій внутрішній світ, тішив не лише себе, а й багатьох навколо. Його знали Україна і світ. Своїми витворами виражав те, чим жив, мав багато планів. Був з усіма щирим і дім його був відчинений для всіх.

Микола Микитович Головань народився 9 січня 1943 року в Луцьку. Закінчив Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва ім. І. Труша. У 1971 р. представив першу персональну виставку в кінотеатрі «Промінь» – «Скульптура, живопис, графіка». Вісім літ працював у Художньому фонді України та 22 – в Художньому комбінаті. Брав участь у скульптурних пленерах у рідному місті «Пам’ять крізь віки» (2001) та садово-паркової культури у Франції (2002). Він створив скульптури на вулиці Лесі Українки, у Центральному парку, інших куточках Луцька.

За вагомий внесок у розвиток естетичного і високохудожнього середовища в обласному центрі, а також популяризацію образотворчого мистецтва Миколі Голованю у 2016 році присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька».

Поховали спочилого на кладовищі с. Липини Луцької ОТГ поруч із могилою сина.