У Луцьку попрощалися з воїнами Віктором Кривцуном і Анатолієм Мартинюком

Заупокійну відправу в кафедральному соборі Святої Трійці очолив декан протоієрей Микола Нецькар.

У скорботному слові о. Микола зазначив, що вкотре у цьому храмі відспівуємо тих, хто душу й тіло поклав за нашу свободу. Символ нашої любові до свободи – наш прапор. Сьогодні він приспущений. І ми як одна християнська родина оплакуємо й оспівуємо кожного захисника, героїв і переможців. Ми добираємо для нихнайкращі слова у мирний час і слова підтримки рідним– під час війни. На завершення панотець подякував родинам за виховання синів.

Віктор Кривцун, 1973 року народження, лучанин. Був командиром штурмової групи, помічником фельдшера. У складі роти «Світязь» (позивний Сєдой) боронив Україну на східних рубежах: у Слов'янську, Костянтинівці, Краматорську, Ясинуватій, Старобешевому, Іловайську. Під час виходу з Іловайського котла отримав поранення, був у полоні. Ризикуючи життям і здоров’ям, виявив мужність, відповідальність і професіоналізм. Він захищав Україну, однак смерть спіткала героя вдома. Про це стало відомо 4 липня.

Анатолій Мартинюк, 1974 року народження, мешканець Рожищенської громади. Був командиром відділення зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону. Загинув 2 липня в результаті ворожого обстрілу на Донеччині.

Похоронили героїв на Алеї почесних поховань міського кладовища поблизу с. Гаразджа.