Спомин Таємної вечері
Святителя Афанасiя Великого, архієпископа Олександрiйського (373). Перенесення мощей благовірних князiв страстотерпців Бориса i Глiба, у Хрещеннi Романа i Давида...
У скорботному слові душпастир зазначив, що Артем належить до тих людей, яких ми з пошаною називаємо захисниками. Він пішов на війну не заради слави, а щоб захистити Батьківщину. І тому, схиливши коліна, промовляємо: «Герої не вмирають! Вічная вам пам’ять і Царство Небесне!».
Баглайчук Артем Дмитрович народився 18 травня 1988 року в с. Бруховичі Голобської ОТГ. Дитинство його пройшло на Ковельщині. У 2004–2007 рр. навчався в Луцькому вищому професійному училищі, здобув фах кухаря-кондитера. Призваний на військову службу за мобілізацією 13 грудня 2022 р. на посаду старшого стрільця. Загинув 30 січня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Благодатне Донецької області. Був сиротою, у нього залишився брат.
Похоронили героя у його рідному селі.