У Великий піст – обов’язково до Сповіді й Причастя

Розпочався Великий піст – особливий період молитви й покаяння. Він готує нас до зустрічі з Богом. У церквах єпархії більше вірян приступають до святих таїнств.

Сповідь – це відкриття своїх гріхів перед Богом, усвідомлення власних помилок і бажання їх виправити, це таїнство примирення з Творцем. Наші гріхи – немов цеглини, з яких складається стіна між нами та Всевишнім, і зруйнувати її можна тільки через покаяння.

Найчастіше люди не здогадуються, де джерело їхніх бід, хвороб і незгод. Як правило, шукають вирішення своїх проблем у виключно матеріальній площині, але ніяк не можуть знайти. Причина в тому, що ми не маємо джерела буття в нас самих: кожного з нас створив Господь. Якщо лампочка не під’єднана до джерела живлення, то й не горітиме. Так само і з людиною, котра втратила зв’язок із Богом. А гріхи – те зло, яке цей зв’язок порушує.

Детальніше, як належить готуватися до Сповіді, можна прочитати у великому молитовнику, Законі Божому та в спеціальних виданнях на цю тему.

Причастя, або Євхаристія – таїнство Православної церкви, за допомогою якого християни поєднуються із Господом через причастя Його Тіла і Крові під виглядом хліба і вина. За Євангелієм, це заповідав робити Сам Ісус. Перші християни, за свідченням Нового Завіту, з самого початку збиралися щонеділі для «переломлення хліба» – так в давнину називали Причастя.

Причащатися необхідно для того, щоб спастися і мати життя вічне. Адже спасіння – не зовнішня подія для людини (як-от зміна гніву Божого на милість), а внутрішнє переродження, здатність жити в повноті любові і благодаті через поєднання із Самим Богом. Приступати до таїнств потрібно з духовним трепетом і гарячою любов’ю, вірою в реальну присутність Христа у Святих Дарах.

Для православних християн дуже важливо увійти в піст, очистивши свою душу від гріхів через Сповідь. Це ж таїнство варто прийняти після завершення Чотиридесятниці, під час Страсного тижня.

Великий піст є найважливішим і найдавнішим з усіх багатоденних постів. Він нагадує нам про сорокаденний піст Спасителя в пустелі; він же вводить нас у Страсну седмицю, а потім до радощів свята над святами – Христового Воскресіння.