Військовий священник Дмитро Каленюк в ефірі телеканалу Верховної Ради розповів про служіння в лавах ЗСУ.
З початку повномасштабного вторгнення він проходив службу на посаді командира стрілецького відділення, пізніше – головного сержанта взводу. Тоді усвідомив, що воєнні часи потребують від нього, давно воцерковленого парафіянина, духовного служіння. Брав участь в обороні Бахмута, Хромового, Богданівки, Калинівки, Куп'янська і Лимана. Офіцер Капеланської служби сил територіальної оборони «Захід».
– Слоганом капелана є дуже прості слова, які передають його суть: «Бути поруч». Ось такий шеврон у мене на нарукавнику: «Бути поруч». Бути поруч, коли тяжко, коли страшно, коли в серце закралася велика зневіра. Бути поруч тоді, коли, здається, від тебе весь світ відвернувся і ця війна один на один з тобою, – каже душпастир. – Буває, що просить військовослужбовець: «Хочу з вами порадитись». Ти його просто уважно слухаєш сорок, п’ятдесят хвилин, сказавши буквально декілька слів, і він каже: «Повірте, це те, чого мені зараз найбільше за все треба».
Звісно, зазначає військовий священник, там у людей одне з найчастіших запитань – про заповідь «Не вбий». «Але це не той гріх у класичному розумінні – коли людина в цивільному житті відбирає життя в іншої людини. Коли ж ми забираємо життя ворога, [який загарбує нашу Батьківщину], ми правду Господню повертаємо в своє життя», – стверджує панотець.
«Я вірю в нашу перемогу. Якби не вірив, то який сенс тих слів, які говорю? Саме віра в нашу перемогу дала мені сили відправитися на поле бою. Повинні ми усвідомити, що після перемоги маємо бути іншими, ми маємо бути відкритішими, добрішими один до одного. Ми ментально маємо змінитися, прищепити хороші цінності, які зроблять з нас сильну державу», – наголошує отець Дмитро.
