12 вересня 2005 р. в Управлінні Волинської єпархії Київського патріархату відбулася пресконференція щодо використання релігійного фактору в передвиборчих технологіях.
Читаючи архівну новину про цю подію, переконуєшся в невипадковості всього того, з чим стикаємося сьогодні, й у важливості вивчати нашу сумну історію, робити висновки й виправлятися.
Отже, церковна пресслужба тоді звертала увагу на дії громадських діячів і кліриків УПЦ московського патріархату, які свідомо чи несвідомо стали інструментом імперської політики. Зокрема, на центральних телеканалах показували передвиборчу рекламу партії «Союз», що сприяла паломництву мешканців переважно східних міст України до привезених із росії мощей преподобного Серафима Саровського. У ролику зазначалося, що ця «благодійність» здійснювалася з благословення патріарха московського Алексія та митрополита Володимира Сабодана, а підтекст-заклик просився бути таким: «Усі святі, на вибори!»
Чому тоді українські політики віддавали перевагу не призабутим українським святиням? Чому партія, яка декларувала відродження духовності, не проспонсорувала, наприклад, реставрацію й популяризацію Холмського чудотворного образа Богоматері?
Під час пресконференції Олена Романюк, мистецтвознавець із Музею волинської ікони, де знаходиться згадана святиня, розповіла про такий парадокс: реставратор Анатолій Квасюк, працюючи над найдавнішою Богородичною візантійською іконою (яких у світі всього декілька), одержав протягом 5 років лише трохи більше 2 тиc. гривень.
А закінчується новина з 2005 р. пророчими, на жаль, словами: «Не хочеться вірити, однак схоже, що це початок нової, тонко прорахованої російської релігійно-політичної тактики, де головними дійовими особами будуть не стільки проросійські ієрархи, як у минулому, скільки російські святині. Вже їм, згідно з планами московських великодержавно-церковних стратегів, побожні українці не відмовлять...»
