Матінка Надія Вонсіцька, співробітниця єпархіального інформаційно-видавничого центру, повернулася з ротації на фронті й дала інтерв’ю регіональному кореспондентові ТСН Тетяні Хомич.
Журналістку, зокрема, цікавило: яким був її шлях до Господа; чому без спеціальної медосвіти вирішила стати бойовим медиком; як рідні сприйняли це рішення; чи змінило перебування на передовій ставлення до страху; що вразило там найбільше та чи було щось, до чого не готують жодні курси і тренування. А ще – чи був час на фронті читати свого улюбленого Симоненка.
«Про що зараз мрієте і чи плануєте їхати на передову знову?» – запитує новинарка. «Я не хочу жити очікуваннями, а просто збираюсь бути щасливою в тому світі, що маю тепер... Відразу в січні їду знову. Думаю, одне з найважливіших покликань кожної людини – лишити після себе світ кращим, ніж був… Якщо я хоча б декільком воїнам врятую життя, здоров'я, допоможу їм живими повернутися до своїх близьких, якщо хтось з бійців відчує, що він не сам у цьому пеклі війни, то вважатиму своє життя недаремним», – переконана матінка Надія Вонсіцька.
На завершення інтерв’ю вона подала ряд адрес, за якими можна надати допомогу її підрозділу, медичному батальйонові «Госпітальєри» – добровольчій організації парамедиків, медиків, водіїв, які перебувають у найгарячіших точках фронту для кваліфікованої допомоги військовим, часто безпосередньо на бойових позиціях.
Повністю розмову можна прочитати за цим посиланням.
