Тиждень 2-й після Пасхи
Мучениці Гликерiї, дiви, i з нею Лаодикiя, сторожа в’язничного (бл. 117). Перенесення мощей преподобномученика Макарiя, архімандрита Канiвського, ігумена Пiнського, переяславського чудотворця (1688)...
На сайті Lutsk.rayon.in.ua розміщено інтерв’ю із настоятелем луцької парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці (пр. Соборності, 8а), який нещодавно повернувся із зони АТО. У матеріалі «Cвященик залишив будівництво храму і добровільно поїхав на передову» душпастир розповідає про понад двомісячне перебування серед десантників, батальйон якого базувався в місті Костянтинівка Донецької області.
У розмові панотець торкається зворушливих тем, зокрема того, що військовослужбовців терзає постійно: чи є великим гріхом убивство інших людей? Як військовий священик він підтримує бійців морально й духовно, тому відповідає: «Це не гріх, бо ти виконував свій обов’язок, вчинив правильно, бо якби ти цього не зробив, то вороги прийшли б сюди».
Він розповідає, що бійці там, на Сході, чекають не якогось психолога, а священика, який має розвіяти їхні сумніви і поставити все на місця. Тому всі свої внутрішні переживання, невизначеності мав перебороти в собі, а вранці виходити на шикування в гарному настрої, бадьорим, щоб виконувати свою функцію.
Отець Микола наголошує, що Господь укріпляв повсякчасно й навіть чудеса деякі показував. Священик повідав такий момент. «Коли мав правити в капличці останню службу, зранку на вулиці вже було п’ять градусів морозу. Встаю о годині 6-й, помолився, а в наметі вода замерзла, її нагріти – процес довгий, треба спочатку грубку розпалити. Та коли зайшов у капличку, дивлюся, що свячена вода у літровій пляшці, яка там стояла, не замерзла зовсім, навіть кірки не було. Покропив престол, всі молитви вхідні почитав і далі правив службу».
За його словами, десантники вважали: якщо отець поряд, то біди не станеться, тому інколи брали його на завдання. Бійці також казали, що їх оберігали святині, які знаходилися в батальйоні: кулі оминали, «Гради» не попадали. Допомагав священик бійцям не тільки молитвою і добрим словом, а й у справах господарських.