З нагоди торжества у храмах єпархії пройдуть Богослужіння. Зокрема, у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 9.00. Цього празника найбільше чекає малеча, адже існує звичай роздавати подарунки «від святого Миколая».
Як подає нам єпархіальний календар, престольні свята відзначають церкви в містах Луцьку, Ківерцях, Горохові, Камені-Каширському, селищах Локачі, Колки Маневицького деканату, селах Мстишин Луцького, Колодяжне Ковельського районного, Льотниче Володимирського міського, Охлопів Горохівського, Блаженик Турійського та Лахвичі Любешівського благочинь.
Триває Різдвяний піст, половина якого – вже позаду. Під час цього постування неоціненним дороговказом для кожного, хто прагне духовної досконалості, є постать святителя Миколая. Сьогоднішній світ, який живе за законами споживання, звик витісняти живі християнські образи, замінюючи їх на відповідні комерційні символи. Але на противагу вигаданому Дідові Морозу та рекламному Санті Клаусу святий Миколай Чудотворець – реальна історична постать.
Увійшов він у церковну історію як святитель Миколай Мірлікійський, тобто – архієпископ міста Міри в Лікійській області, що в Малій Азії. Тепер це – місто Дембре на території сучасної Туреччини. Історики вважають, що народився Миколай близько 260 року, в добу правління східною частиною Римської імперії Публія Ліцинія Валеріана. Єдиний син знатного подружжя Феофана і Нонни з міста Патари, він був вихований у християнській вірі, з малих літ уславив себе побожним життям. Миколай міг би увійти в християнські святці як мученик або аскет-подвижник. Відомо, що тривалий час він провів у пустелі в усамітненій молитві. А дослідження його мощей показали, що святитель страждав на хронічні хвороби суглобів. І це лише підтвердило розповіді про тортури та ув’язнення в сирій темниці під час його переслідувань від імператора Діоклетіана.
Святий Миколай був учасником Першого Вселенського собору в травні 325 року. Тоді на запрошення імператора Константина у місті Нікея зібралися 318 єпископів, аби полагодити церковні справи. У роботі собору Миколай показав себе полум’яним ревнителем чистоти віри, виступивши проти єресі аріанства. Щоправда, сталася на тому соборі й чимала прикрість: владика Миколай якось не стримався й ударив єресіарха Арія; за це на нього було накладено церковне покарання.
Передусім святитель Миколай запам’ятався своїм служінням людям. Одним із найвідоміших його діянь став випадок із трьома вузликами золота. Миколай, тоді вже священик, дізнався, що один зубожілий чоловік, аби врятуватись від голоду, вирішив віддати своїх юних дочок у дім розпусти. Три вузлики з золотом, які пресвітер Миколай таємно підкинув їм, допомогли влаштувати долю цієї родини і не занапастити молодих дівчат. Саме від цього випадку і йде традиція класти подарунки під подушку.
Друге, не менш відоме діяння святого – порятунок від смерті кількох несправедливо засуджених, коли тільки заступництво Миколая спинило страту. Відомі численні випадки, коли він допомагав нужденним, зупиняв голод, рятував від загибелі подорожуючих на суші та в морі. І дива ці трапляються й по сьогодні: їх учиняє Господь Бог за молитвами угодника.
Історія шанування святителя Миколая в Україні сягає ще часів Київської Русі. Прадавній Київ зворушливо зберігає пам’ять про диво порятунку немовляти, що тонуло в Дніпрі, але було знайдене живим і неушкодженим у Софійському храмі: дитя лежало під образом святого Миколая. Початок шануванню святителя на Русі заклала ще рівноапостольна княгиня Ольга, коли побудувала в столиці перший на наших землях храм на честь святителя Миколая. Зробила вона це над місцем поховання вбитого варягами першого київського князя-християнина Аскольда, у хрещенні Миколая (866 року Патріарх Константинопольський Фотій хрестив Аскольда саме на честь Миколая Мірлікійського).
Звершуючи нині пам’ять святого Миколая, намагаймося наслідувати йому в головному – у постійній внутрішній потребі робити добро нашим ближнім. І якщо нам вдасться втілити це хоча б трохи, світ навколо нас обов’язково зміниться на краще.
