13 грудня – апостола Андрія Первозваного
З нагоди свята у храмах єпархії пройдуть Богослужіння. Зокрема, у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 9.00. Цього року на Андрія випадає День благодійництва, який відзначають у другу неділю грудня.
Як повідомляє єпархіальний календар, храмові празники відзначають церкви Апостола Андрія Первозваного: у Ковелі; селах Струмівка Луцького районного деканату, Острівок Володимирського міського, Мощаниця й Дерно Ківерецького, Дубова Корчма Горохівського благочинь.
Апостол Андрій Первозваний був рибалкою, сином Йони з Віфсаїди, що в Галілеї. З Євангелія ми знаємо, що Андрій – молодший брат апостола Петра (Симона). Господь покликав Андрія та Івана Зеведеєвого (який став улюбленим учнем Христа) за Собою, кажучи їм: «Підіть і побачите» (Ін. 1:39 ). Андрій першим пішов за Христом, за те його наречено Первозваним.
Після зішестя Святого Духа апостоли кинули жереб, кому в яку країну йти для проповіді Євангелія. Андрію дісталися країни, що лежать уздовж узбережжя Чорного моря, північна частина Балканського півострова. Він одвідує Віфінію, Фракію, Македонію і Скіфію, тобто землю, на якій пізніше утворилася Україна. Згідно із переказами, апостол Андрій піднявся Дніпром на північ і дійшов до місця, де згодом виник Київ, благословивши це місце і передбачивши прийняття християнської віри майбутніми мешканцями цієї землі.
Трудами святого виникали християнські Церкви, яким він ставив єпископів і священство. За молитвами апостола Господь здійснював чудеса. Останнім містом, куди прийшов Первозваний провіщати Істинного Бога і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було місто Патри.
У стародавніх Патрах він зціляв недужих, тому багато людей прийняли Християнство. Коли дізнався про це римський імператор, то дуже розгнівався і прислав нового градоначальника, ідолопоклонника Егеата. Однак незабаром дружина Егеата Максимілла важко захворіла. Апостол Андрій урятував її. Та впертий Егеат прийняв жорстоке рішення – піддати угодника тортурам, а потім наказав розіп’яти його. З радістю прийняв Первозваний рішення правителя і з молитвою до Господа сам зійшов на місце страти. На хресті апостол Андрій невпинно молився і продовжував проповідувати городянам. Перед розлученням його душі з тілом небесне світло осяяло хрест Андрія і в його сяйві апостол відійшов у Царство Боже. Смерть мученика настала близько 66 року після Різдва Христового.
Християни з любов’ю і благоговінням зняли тіло угодника з хреста для поховання, а згодом на місці тортур спорудили величний храм в ім’я апостола Андрія Первозваного.
